Вимоги до огороджувальних та запобіжних пристроїв

Вимоги до огороджувальних та запобіжних пристроївВимоги до огороджувальних та запобіжних пристроїв

1.1. Усі рухомі, обертові та Такі, что віступають, части устаткування, допоміжніх механізмів, если смороду становляться джерело небезпеки для людей, повінні буті надійно огороджені або розташовані таким чином, щоб виключались можлівість травмуванню обслуговуючий персоналу. Огородження повінні буті пофарбовані у кольори відповідно до ГОСТ 12.4.026 - 76. Пофарбування винне періодічно поновлюватісь.
Параметри розміщення огороджень
(витяг з ГОСТ 12.2.062-81)
Відстань між огородженням, виготовленим з перфорованого матеріалу або сітки, та небезпечним елементом наведено у табл. 8.1.
Таблиця 8.1

1.2. Огородження приводних, натяжних та відхильних барабанів стрічкових конвеєрів повинні перекривати з торців барабани та ділянки стрічки, що набігає на барабан, по довжині не менше R+1 м від лінії дотику барабана зі стрічкою ( R радіус барабана у метрах).

1.3. Конвеєри, розташовані над проходами, повінні мати знизу суцільне огородження, розташоване НЕ нижчих 2.0 м від уровня підлоги, а з боків - борті, что піднімаються над верхньою несучих стрічкою на 0.4 м.

1.4. Розсувні та відкидні (на шарнірах, завісах), а також з’ємні огородження (накривки, кожухи, щитки), що закривають зубчаті передачі, робочі механізми та інші рухомі частини машин, які потрібно періодично обслуговувати і при цьому не виключена небезпека травмування, повинні мати блокувальний пристрій для автоматичної зупинки машини при відкриванні накривки, кожуха, щитка.

1.5. Розсувні та відкидні огородження повинні мати два фіксованих положення “Відчинено” та “Зачинено”.
Конструкція фіксуючих пристроїв повинна виключати мож-ливість випадкового відкривання або закривання огородження.
Огородження повинні бути міцними, легкими, надійно закріпленими, не мати ріжучих крайок, гострих кутів та не повинні торкатися до рухомих частин устаткування.
З’ємні огородження повинні мати ручки, дужки, скоби чи інші пристрої (у залежності від маси та експлуатаційної зручності) для зручного та безпечного утримання при зніманні та встановленні.

1.6. Деревообробне устаткування повинно мати пристрої, що виключають:
- Зіткнення людини з різальнім інструментом;
- віліт різального інструменту;
- вікідання оброблюваної заготовки та відходів до РОБОЧОЇ зони;
- травмуванню людей при встановленні та заміні різального інструменту.

1.7. Робоча частина ріжучого інструменту деревообробних верстатів (пилок, фрез, ножових установок тощо) повинна закриватись автоматично діючим огородженням, яке відкривається на час проходження оброблюваного матеріалу або інструменту лише для його пропускання на величину, яка відповідає вимірам оброблюваного матеріалу щодо висоти та ширини.
Нерухомі огородження допускається вживати у тих випадках, коли вони виключають можливість стикання з введеним в дію різальним інструментом.

2. Вимоги до живильників

2.1. Живильні пристрої (бункери, лійки тощо) повинні мати форму, а за необхідності також пристрої (перегортувачі, вібратори тощо), що виключають можливість зависання матеріалів, що завантажуються та гарантують безпеку обслуговуючому персоналу при завантаженні та вивантаженні.

2.2. Ємкості-нагромаджувачі продукції фасувально-пакувальних машин для рідких, пастоподібних та сипких продуктів повинні мати пристрої, що виключають їх переповнення над допустимий об’єм.

2.3. Бункери-живильники повинні бути обладнані запобіжними гратами, які замикаються поруччями або іншими пристроями, що виключають можливість падіння людей у бункери.

2.4. Зони заповнення тари продуктом, закатки або закупорювання повинні бути огороджені суцільним кожухом знизу та з бічних сторін.

2.5. Живильні пристрої для подавання вибухопожежонебезпечних матеріалів повинні мати блокуючі пристрої для припинення подачі цих матеріалів у разі виникнення аварійних ситуацій

3. Вимоги до розміщення устаткування

3.1. При розміщенні устаткування необхідно забезпечити зручність обслуговування та безпечну евакуацію людей у разі пожеж чи аварійних ситуацій.
При розміщенні устаткування слід передбачати:
- Головні проходи за наявності постійніх робочих Місць
- завширшки не менше 1.5 м;
- проходь біля віконніх прорізів, доступних з уровня підлоги або площадки - завширшки не менше 1.0 м;
- проходь между устаткуванням для обслуговування та ремонту, а такоже поміж устаткуванням та стінамі - завширшки не менше 0.8 м, за наявності постійніх робочих Місць между ними - 1.4 м;
- проходь между устаткуванням у вибухопожежонебезпечних пріміщеннях - завширшки не менше 1.5 м, кроме малогабаритних машин шириною та висота до 0.8 м, для якіх дозволяється Зменшити ширину проходу до 1.0 м;
- проходь между паралельно розташованімі виробничими печами, сушарки - завширшки не менше 2 м;
- відстань від топок виробничих печей до протілежної стіні: при спалюванні твердого паливо - НЕ менше 3 м, при спалюванні рідкого паливо або газу -2 м; відстань від паль ників прістроїв до стіни - НЕ менше 1.0 м.
При розташуванні топок котлів напроти топок печей (технологічних) відстань між ними повинна бути не менше:
- при спалюванні твердого паливо - 5 м;
- при спалюванні рідкого паливо або газу -4м (відстань между пальніковімі прилаштувати НЕ менше 2 м).
Ширина проходів при обслуговуванні стрічкових та лан-цюгових конвеєрів повинна бути не менше 0.75 м.
Відстань між двома паралельно встановленими конвеєрами повинна бути не менше 1.0 м, ширина проходу між паралельно встановленими конвеєрами, закритими на всю довжину гратчастим огородженням або жорсткими коробами, повинна бути не менше 0.7 м.
Відстань по вертикалі від найбільш виступаючих частин конвеєра (вантажу, що транспортується,) до нижніх поверхонь виступаючих будівельних конструкцій має бути не менше 0.6 м.

3.2. Не дозволяється розміщувати технологічне устаткування вибухопожежонебезпечних виробництв над та під допоміжними приміщеннями, а також під естакадами технологічних трубопроводів з ЛЗР.

3.3. Робочі місця повинні бути розташовані поза зоною переміщення механізмів, сировини, готової продукції, руху вантажів та забезпечувати зручність спостереження за операціями, що відбуваються, та керування ними.

3.4. Довжина робочого місця повинна бути не менше 0.8 м на працівника.
3.5. Робочі місця повинні бути організовані у відповідності з ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.061-81 та відповідати ергономічним характеристикам ГОСТ 12.2.032-78 та ГОСТ 12.2.033-78.

4. Вимоги до технологічних трубопроводів та арматури

4.1. Роботи щодо монтажу технологічних трубопроводів повинні відповідати вимогам СНиП 3.05.05-84.

4.2. Будова, монтаж та експлуатація трубопроводів пари та гарячої води, горючих, токсичних, зріджених газів та стисненого повітря повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води, Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів.

4.3. Трубопроводи у відповідності з ГОСТ 14202-69 з метою захисту від зовнішньої корозії та позначення роду середовищ, що транспортуються, повинні бути пофарбовані в такі кольори:
- трубопроводи для транспортування води - зелений;
- трубопроводи для транспортування парі - червоний;
- трубопроводи для транспортування Повітря - синій;
- трубопроводи для транспортування газів - жовтий;
- трубопроводи для транспортування кислот - оранжевий;
- трубопроводи для транспортування лугів - фіолетовий;
- трубопроводи для транспортування органічніх рідін - коричневий;
- трубопроводи для транспортування решті Речовини - сірий.
На поверхні трубопроводів, якими транспортуються най- небезпечніші речовини, повинні бути нанесені фарбою по-переджувальні кільця:
- червоного кольору - для легкозаймістіх та других ви- бухопожежонебезпечніх Речовини;
- жовтого кольору - для отруйніх та цієї токсичної Речовини.

4.4. У кожному цеху, на кожній дільниці повинні бути вивішені технологічні схеми розташування та обв’язки апаратів та трубопроводів, виконані в умовних кольорах у відповідності з п.4.3. ч. 1 цих Правил та затверджені власником підприємства. Запірні пристрої на схемах повинні бути пронумеровані, а напрямок руху продуктів вказаний стрілкою.
Нумерація устаткування, апаратів, посудин, запірних пристроїв та іншої арматури повинна бути єдиною на схемах, у регламентах та технологічних інстукціях з обслуговування устаткування.

4.5. Висота прокладання від низу віступаючіх частин продуктопроводів винна буті НЕ менше 5.5 м до головки рейки; 4.5 м - до полотна автодороги; 2.2 м - над проходами для людей або робочими майданчик.

4.6. Продуктопроводи не повинні перехрещувати віконних прорізів та сходових кліток. Трубопроводи, що прокладаються по підлозі у проїздах та проходах, не повинні виступати над поверхнею підлоги.

4.7. Трубопроводи для транспортування концентрованих кислот, лугів та отруйних речовин повинні поєднуватись зварюванням, фланцеві з’єднання допускаються лише при підключенні трубопроводів до устаткування і арматури, у цьому випадку фланці на трубопроводах повинні бути закриті захисними кожухами.

4.8. На дільницях комунікацій та апаратів, де внаслідок конденсації продукту можливі звуження або закупорювання трубопроводу, повинні встановлюватись манометри з сигналізацією.

4.9. Газопроводи для викиду шкідливих та небезпечних газів та сумішей з повітряних клапанів апаратів повинні виводитись вище гребеня даху будівлі не менше 2 м.
Верх вихлопних труб для аміаку слід виводити на висоту не менше 3 м вище даху найвищої будівлі, розташованої у радіусі 50 м.

4.10. На трубопроводах у місцях їх проходження над проїздами, проходами, воротами не повинно бути роз’ємних сполучень та запірної арматури.

4.11. Запірна та регулююча арматура трубопроводів повинна бути доступною для обслуговування. У випадку розташування арматури вище 1.7 м для її обслуговування повинні передбачатись спеціальні пристрої або площадки.

4.12. При прокладанні трубопроводів крізь будівельні конструкції будівель та інші перешкоди повинні вживатись заходи, які б виключали можливість передачі додаткових навантажень на труби (встановлення гільз, патронів тощо). Місця перетинання протипожежних стін (перекрить) трубопроводами повинні бути наглухо зашпаровані негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димо,- газонепроникнення.

4.13. Не дозволяється прокладати транзитні трубопроводи для транспортування вибухопожежонебезпечних речовин крізь побутові, підсобні та адміністративно-господарчі приміщення, розподільчі електричні пристрої, приміщення щитів та пультів автоматизації, вентиляційні камеры, машинні відділення, шахти і приямки ліфтів, а також крізь виробничі приміщення категорій В, Г, Д, холодильні камери, склади.

4.14. Не дозволяється застосовувати у вибухопожежонебезпечних технологічних системах гнучкі шланги (гумові, пластмасові і тощо) як стаціонарні трубопроводи для транспортування ЛЗР та ГР. Для проведення допоміжних операцій (продувки ділянок трубопроводів, насосів, звільнення трубопроводів від залишків ЛЗР та ГР тощо ), при наповненні ЛЗР та ГР пересувної тари (цистерн, бочок) дозволяється застосування гнучких шлангів. Сполучення шлангів з трубопроводами виконуються при цьому за допомогою хомутів.

4.15. В процесі експлуатації трубопроводи повинні підлягати технічному огляду у відповідності з виробничою інструкцією.
Заново змонтовані технологічні трубопроводи повинні піддаватися гідравлічному випробуванню.

4.16. Арматура трубопровідна повинна відповідати ГОСТ 12.2.063-81.

4.17. Арматура повинна мати чітке маркірування та роз-пізнавальне пофарбування за ГОСТ 4666-75, що відповідає її призначенню та матеріалу.

4.18. Запірна та запірно-регулювальна арматура повинна встановлюватись на штуцерах, які безпосередньо приєднані до посудини та відводять з неї робоче середовище.
Арматура повинна мати таке маркірування:
- назва або знак підприємства-виготовлювачем;
- умовний прохід, мм;
- умовний Тиск (робочий Тиск) та допустима температура, кгс / кв.см (МПа), градусів С (градусів І <);
- направление потоку середовища;
- марка матеріалу.

4.19. Трубопроводи, які сполучають технологічне устаткування з аварійними збірниками, на всій довжині не повинні мати арматури, за винятком вимикальних засувок біля апаратів.

5. Вимоги до улаштування площадок, містківта сходів.

5.1. Пристрої, призначені до створення безпечних умов виконання робіт (сходи, драбинки, трапи, містки, помости, сходні, перекладки, накати тощо), повинні відповідати вимогам стандартів та інших нормативних документів безпечного виконання робіт.

5.2. Постійні площадки обслуговування машин та устаткування, розташовані на висоті, повинні мати огорожі та сходи з поруччям. Висота огорож, поруччя повинна бути не менше 1.0 м. На висоті 0,5 м від настилу площадки повинен бути додатковий горизонтальний елемент.
Вертикальні стояки огорож, поруччя повинні розміщуватись з кроком не більше 1.2 м. З країв настили площадок повинні мати суцільну зашивку висотою не менше 0.15 м.
Площадки постійних робочих місць повинні мати вільний прохід не менше 0.7 м.
Для огородження допускається застосовувати металеву сітку.
Площадки для обслуговування устаткування та апаратів з рідким продуктом (масло, спирт, розчинники тощо) з метою запобігання розливу по поверхах при аварії необхідно виконувати непроникними з нахилом у бік зливу до аварійної ємкості.

5.3. Ширина площадок для постійного обслуговування устаткування та сходів, що ведуть до них, повинна складати не менше 0.8 м. Крок сходинок сходів повинен становити не більше 0.25 м, ширина сходинок не менше 0.12 м.

8.1. Висота від підлоги площадки обслуговування до низу виступаючих конструкцій перекриття повинна становити не менше 1.8 м. Відстань по вертикалі від верхнього краю відкритої посудини до площадки обслуговування повинна бути не менше 1.0 м.

8.2. Площадки для обслуговування устаткування з підвищеною небезпекою довжиною понад 3.0 м, а також у вибухопожежонебезпечних виробництвах повинні мати не менше двох сходів, розташованих з протилежних боків.

8.3. Для піднімання підвісних площадок повинен застосовуватись сталевий канат, що має запас міцності не менше дев’ятикратного відповідно до вимог ГОСТ 3241-91.

8.4. На підвісних площадках повинна бути передбачена огорожа висотою не менше 1.2 м з трьох зовнішніх боків.

5.8. Переносні драбини та Драбинко повінні мати пристрої, что запобігають возможности Зсув та перекідання во время роботи. Нижні кінці переносних Драбина та драбінок повінні мати окуття з Гостра наконечниками, а при корістуванні ними на асфальтових, бетонних та подібніх підлогах - підкладінкі з гуми чи Іншого неслизькою матеріалу. За необхідності Верхні кінці драбини повінні мати СПЕЦІАЛЬНІ гаки.

5.9. Драбини, драбинки та рухомі площадки повинні зберігатись у певному місці, закріпленими до стінки або колони.

5.10. При виконанні робіт з одночасним підтримуванням деталей повинні застосовуватись драбини з верхніми площадками, огородженими у відповідності з п.5.2. ч.1 цих Правил.

5.11. Для переходу через конвеєри повинні бути влаштовані перехідні містки шириною не менше 1.0 м з поруччям по обидва боки у відповідності з вимогами п.5.2. ч.1 цих Правил.

5.12. Риштування повинні бути обладнані сходами та трапами для підйому та спуску людей. Для риштувань довжиною понад 40 м повинні встановлюватись не менше двох сходів чи трапів. Верхній кінець сходів або трапа повинен бути закріплений до поперечного риштування.
Отвори в настилі риштувань для виходу зі сходів повинні бути огороджені. Кут нахилу сходів не повинен перевищувати 60 градусів до горизонтальної площини. Ухил пандуса не повинен перевищувати 1:3.

5.13. Трапи та містки повинні бути жорсткими та мати кріплення, які виключають можливість їх зміщення. Прогинання настилу під максимальним розрахунковим навантаженням не повинно перевищувати 0.02 м.

5.14. Якщо довжина трапів чи містків перевищує 3 м, під ними повинні встановлюватись проміжні опори. Ширина трапів та містків повинна бути не менше 0.6 м.
Трапи та містки повинні мати поруччя, закраїни та один проміжний горизонтальний елемент.

5.15. Сходи площадки постійного РОбочий місця висота понад 1.5 м повінні мати нахил відносно горизонту более 45 градусів, меншої висоти - НЕ более 60 градусів. Сходи на вісоті 3-5 м повінні мати перехідну площадку.
Площадка повинна мати табличку з наведенням максимально допустимого для неї загального та зосередженого навантаження.
Виконання настилів площадок та сходів повинно виключати сковзання.
Риштування та підмостки висотою до 4 м повинні допускатись до експлуатації лише після приймання їх виконавцем робіт, а понад 4м- після їх технічного огляду комісією, призначеною наказом по підприємству.

5.16. Перед початком експлуатації і кожні півроку приставні драбини необхідно випробовувати статичним навантаженням 1180 Н (120 кгс), що прикладене до однієї із сходинок посередині прольоту драбини, яка встановлена під кутом 70 градусів до горизонту.

Додати коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опублікований. Обов'язкові поля позначені *