Загальні відомості про хлібопекарьське виробнитцтво

Загальні відомості про хлібопекарьське виробнитцтво
Коротка історична довідка
Хліб є одним з найвидатніших відкриттів в історії людства. Він існує тисячі років.
Француз Антуан Огюст Пармантьє (1737-1813) давши чудове визначення сутності хліба для людини: «Хліб є великодушним подарунки природи, такою їжею, якові нельзя замініті нічім іншім. Захворівші, ми смак до хліба втрачаємо в Останню черга, и як Тільки він з'являється знову, це є Ознакою одужання. Хліб можна спожіваті у любий час дня, у різному віці, за будь-якого настрою, ВІН Робить більш смачною Решті їжі, є основною причиною и гарного, и поганого травлення. З чим би его НЕ їли, з м'ясом чи іншою стравити, ВІН НЕ втрачає своєї пріваблівості ».печінку


Вчені вважають, що людина почала вживати зерна злакових ще в часи «ме-золіту» (15 тис. років тому). З тих часів і починає свою історію хліб. Приблизно 6-8 тис. років тому люди навчились подрібнювати злаки, почали готувати з них каші, з яких пізніше на розпеченому камінні пекли прісні коржі. Як стверджують археологи, ці каші й були пращурами сучасного хліба.

Минуло ще кілька тисячоліть, і люди навчились готувати хліб із збродженого тіста. Вважається, що вперше такий хліб почали виготовляти у Єгипті 5-6 тися-чоліть тому. Самий давній хліб знайдено єгиптологами в гробниці фараона Рам- зеса III. Йому більше 4600 років. Стародавній єгипетський художник на стіні уси-пальниці фараона відтворив картину виготовлення хліба: єгиптяни збирають зер-но, мелють його, місять тісто, виготовляють з нього хліб різної форми — круглий, подовжений, у вигляді плетінок, риб, сфінксів тощо. До наших часів дійшла стату-етка тістоміса тих часів, яка зберігається в музеї м. Гізи (Єгипет) і відображає операцію замішування тіста в ті часи. Спочатку це був хліб з грубо подрібненого зерна. Пізніше єгиптяни винайшли жорна і навчились одержувати борошно дрібного помелу, з якого виготовляли розпушений мікроорганізмами хліб.
Саме у Єгипті були поєднані в один процес три великих відкриття давнини: вирощування пшениці, застосування жорен для помелу зерна і використання мікроорганізмів для розпушення тіста, які започаткували технологію виготов-лення хліба. Так був створений хліб, обрис якого не змінюється вже протягом 5 тисячоліть.
Пізніше (3 тис. років тому) мистецтво випікати хліб зі збродженого тіста пе-рейшло до Греції, а звідти у Рим і деякі інші європейські країни.
ХлібЯк вважає багато вчених, слово «хліб» походить від грецького слова «клібанос» — горщик спеціальної форми, в якому грецькі майстри випікали хліб. Від слова «клібанос» у стародавніх готів було утворено слово «хлайфе», яке перей¬шло у мову стародавніх німців, як «хлайб», росіян «хлєб», українців «хліб», ес¬тонців «лейб».
Значний розвиток хлібопечення нашли у старожитні Риме, де май-стерність пекаря цінувалась дуже високо. У Риме встановлен єдиний в мире пам'ятник пекареві Вергілію Еврісаку (ЗО століття до н.е.), Який представляет собою хлібну корзину, на ее барельєфах зображені сцени Приготування борошна и всі стадії виготовлення хліба. Це Стародавні рімські Млини, жорна якіх рухають ра¬бі або коні, заміс тіста, формирование тістовіх заготовок, випічка хліба у двох ве-ликих печах, підрахунок готового хліба, зважування его, укладання в кошики. Висота цього пам'ятника 13 м.
У 776 році на перших олімпійських іграх гостей пригощали білим хлібом з маслинами та рибою.
В Україні хліб знайшли в будовах Трипільської культури, що існувала 3 тися-чоліття тому. Були знайдені останки глинобитних будинків з кількома приміщеннями. Частина кімнат використовувалась для житла, а решта служила коморами для запасів зерна та інших продуктів. У кожній кімнаті будувалась жарова піч для випікання хліба. Тут знаходились великі глиняні посудини для зберігання зерна і зернотерки.
З розвитком ремесел з’явились ремісники — пекарі, виникли пекарні. У середні віки при кожному замку і монастирі були свої млини і пекарні. Символом середньовікових майстрів пекарів у багатьох країнах був великий крендель, ви-готовлений з дерева чи металу з позолотою, що висів на вході у пекарню або хлібну лавку. Такий крендель зберігся до наших днів у Талліні (Естонія).
Велика увага приділялась якості хліба. У Російській імперії Петром І були видані циркуляри, за якими виготовлення хліба з меншою проти передбаченої ва¬гою, низької якості, а також підвищення ціни на хліб торговці хлібом і пекарі жорстоко карались батогами. Нагляд за пекарнями здійснювали офіцери поліцмейстерної канцелярії.
Перші хлібопекарські підприємства, Які начали вітісняті кустарні, з'явились лишь напрікінці XIX сторіччя.
Після винайдення 5 тис. років тому технології виготовлення хліба за допомогою мікроорганізмів сутність подальшої історії розвитку хлібопечення полягала в удосконаленні процесів приготування борошна, тіста, випікання хліба, по-кращанні його асортименту та якості, механізації трудомістких процесів.
Велика майстерність виготовлення хліба удосконалюється і сьогодні, в умовах механізованого виробництва.
З давніх часів по сьогодення професія людей, що виготовляють хліб, користується особливою повагою у суспільстві.

Додати коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опублікований. Обов'язкові поля позначені *