Вплив способів замішування на процеси утворення тіста

Вплив способів замішування на процеси утворення тіста
Під час замішування тістова маса, що утворюється з різних компонентів, піддається певній механічній дії, тобто обробляється з певною інтенсивністю.
Інтенсивність механічної обробки тіста характеризується питомою енергією, що витрачається підчас замішування. Величина інтенсивності обробки виражається в Дж/г тіста.
Інтенсивність механічної обробки має забезпечити структурно-механічні властивості тіста, оптимальні для подальших процесів його дозрівання, оброб-лення і випікання.
Залежно від сили борошна, ВНДІХП були визначені такі оптимальні величи¬ни питомої енергії, потрібної для замішування пшеничного тіста при безопарно- му способі його приготування: для борошна із слабкою клейковиною — 15-20, середньою за силою — 25-40, сильною — 40-50, короткорваною — 45-55 Дж/г тіста.
Українськими вченими Н.І.Берзіною, В.Г.Юрчак установлено, що оптимальна величина затрати енергії на замішування тіста залежить також від таких технологічних факторів, як рецептура тіста (наявність у ньому цукру й жиру), від сорту борошна, кількості дріжджів у тісті. Так, при температурі замішування тіста 29 °С треба 33, а при 35 °С — лише 26 Дж/г. Під час опарного способу приготування тіста з борошна першого сорту оптимальні витрати питомої енергії складають 33, при безопарному — 41 Дж/г.
Інтенсивність замішування тіста залежить від конструкції тістомісильної ма-шини, частоти обертання місильного органу, його конфігурації. Залежно від ви¬ду місильної машини розрізняють періодичний (порційний) і безперервний способи замішування тіста. При порційному замішуванні застосовують тихохідні машини, швидкісні (машини інтенсивного замішування) і супершвидкісні машини. Виходячи з цього, розрізняють: звичайне замішування, подовжене, інтенсивне і швидкісне. Кінцевою метою кожного з них є досягнення в результаті замішування оптимальних реологічних властивостей тіста, які забезпечують потрібну якість виробів.
Прикладом Звичайно замішування є замішування на тіхохідніх машинах Т1-ХТ2А, А2-ХТБ з підкатнімі діжамі. У ціх машинах частота Обертаном місільного органу 25-50 хв ', длительность замішування 8-9 хв, Питома робота складає 5-12 Дж / г. Замішування НЕ супроводжується помітнім підвіщенням температури.
Представник машин, что забезпечують інтенсівне замішування, є трішвідкісна машина РЗ-ХТИ. яка має швідкості 60 / 90 / 120; МТМ-330 має швід¬кості 50 / 70 / 103; двошвідкісна машина «Прима» -160 має швідкості 35 / 70; МТМ-120 має швідкості 60 / 120 хвугорська машина ЕШТ - 125 хв '.
У швидкісних машинах замішування супроводжується підвищенням температури тіста на 3-5 °С, питома робота замішування становить 15-30 Дж/г. Тривалість замішування при верхній швидкості складає 3-5 хв. Для швидкісно¬го замішування відомі супершвидкісні машини ІМК-150, англійська машина «Твіді» та інші. Тривалість замішування в цих машинах вимірюється в секундах. Під час замішування температура тіста підвищується на 10— 15 °С. питома робота замішування становить 30-45 Дж/г. Ці машини мають пристрій для охолодження.
Процес замішування тіста можна розділити на три стадії. На першій сировина механічно змішується та зволожується. У процесі подальшого замішування на другому етапі відбувається набухання біополімерів, їх злипання, утворення тістової маси. На третій стадії тістова маса пластифікується, в результаті чого набуває пластичності, пружності та еластичності. На цьому етапі відбуваються основні витрати енергії, що йде на формування реологічних властивостей. Тому в дво- і тришвидкісних машинах перші стадії замішування виконують при нижній, а пластифікацію — при верхній швидкості місильного органу.
Посилення механічної обробки в машинах періодичної дії досягається також шляхом подовження терміну замішування до 20-25 хв. Тому поряд зі звичайним, інтенсивним і швидкісним розпізнають ще подовжене замішування.
Сьогодні під інтенсивним замішуванням розуміють різні способи, що забез-печують збільшення витрат питомої роботи на замішування тіста.
У машинах безперервної дії (X-12, Х-26, И8-ХТА-12/1, А2-ХТТ) здійснюється неінтенсивний заміс, питома робота замішування в цих машинах становить
7,2-10,8 Дж/г. Для підвищення інтенсивності обробки тіста після замішування в безперервно діючих машинах його додатково обробляють шнеком. Прикладом може бути установка ХТУ-Д. У цьому випадку питома робота на замішування підвищується до 15-20 Дж/г.
Відомі високоінтенсивні машини безперервної дії, які виготовляються інофірмами. Це німецькі машини «Контінуа»; фірми «Вернер унд Пфляйдерер»; чехословацька машина марки «Топос» та інші.
Питомі затрати енергії для замішування тіста з житнього борошна значно нижчі, ніж для пшеничного. Так, дослідженнями, проведеними у КТІХП, установлено, що на замішування тіста з житньо-пшеничного борошна у співвідношенні 50:50 оптимальними є затрати питомої енергії 6-8,5 Дж/г. При підвищенні вмісту житнього борошна в тісто вони знижуються.
Надмірна механічна обробка житнього тіста призводить до зменшення його в’язкості та погіршення якості хліба.
Чисельність дослідженнямі встановлен, что зі збільшенням інтенсівності ОБРОБКИ Утворення тіста пріскорюється. Внаслідок того, что посил ме¬ханічна дія спріяє частковій дезагрегації макромолекул білків, відбувається їх перебудова, розріваються внутрішні та міжмолекулярні зв'язки, утворюються Нові. Це покращує еластичність пшеничного тіста. Растет гідроліз білків, гідролітічній розклад Крохмаль, збільшується вміст водорозчінніх Речовини, зменшується в'язкість тіста, відбувається повніше набухання клейковини и Крохмальний зерен, зменшується Кількість Вільної води, швідше формуються структурно-механічні Властивості тіста. Завдяк підвіщенню оклюзії кисень Повітря інтенсивніше окіслює пігменти борошна. Всі ЦІ фактори спріяють прискореного дозрівання тіста.
При застосуванні інтенсивного замішування оптимум питомої роботи потрібно визначати в кожному конкретному випадку, щоб запобігти руйнуванню клейковинного каркасу внаслідок надмірної механічної дії.

Додати коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опублікований. Обов'язкові поля позначені *