Процеси, що відбуваються підчас утворення тіста

Утворення тіста
Процеси, що відбуваються під час формування тестуПідчас змішування борошна з водою та іншими інгредієнтами (сировиною) утворюється борошняна маса зі специфічними фізичними властивостями, ії на-зивають тістом.
В утворенні тіста беруть участь здатні до набухання біополімери борошна: білки, крохмаль, пентозани, а також оболонкові частинки. У процесі перемішування компонентів тіста відбуваються складні фізико-хімічні, колоїдні, біохімічні перетворення складових борошна під дією води, що поглинається ними, і фер-ментних систем.
На початку змішування компонентів тіста з водою відбуваються такі проце¬си, як змочування частинок борошна, сорбція й агломерація. При подальшому змішуванні їх відбувається гідратація, набухання й пептизація високомолекулярних органічних сполук борошна. На цьому етапі утворюється маса, що набухла — тісто.
Процеси, що відбуваються підчас утворення тіста
Пшеничне тісто. Першорядна роль в утворенні пшеничного тіста відводіться білкам. Білки зв'язують воду осмотичності - 75 и адсорбційно - 25%.
Вважається, что при утворенні пшеничного тіста відбувається самперед осмотичності зв'язування води спочатку вільним проміжнім білком, потім білком, что оточує и скріпляє окремо лежачі зерна Крохмаль (прікріпленій білок), і ще пізніше білком, что містіться в більш крупних частинка борошна.
Поглинаючи воду осмотично, білкова молекула розпушується, значно збільшується в об’ємі.
Під час замішування в результаті механічної дії набухлі, збільшені в об’ємі водонерозчинні білкові речовини (клейковинні білки) виходять за межі міжкрох-мальної щілини у вигляді джгутиків, плівок, злипаються між собою і утворюють тримірну губчасто-сітчату неперервну структуру, так званий клейковинний каркас, який надає тісту еластичності та пружності. В цей каркас вкраплені зерна крохмалю, нерозчинні пентозани, частинки оболонок зерна. Білки клейковинного каркасу при набуханні осмотично поглинають не лише воду, але й розчинені або пептизовані складові борошна і тіста, що містяться в його рідкій фазі.
На качана замішування утворюється нееластичності маса. Во время подальшої механічної ОБРОБКИ тіста відбувається деполімерізація клейковинних білків внаслідок розріву дісульфідніх зв'язків между пептидними ланцюг, а такоже розщеплення Нековалентні зв'язків - водневіх, гідрофобніх и сольовіх містків. Структура клейковинного каркасу перебудовується, ВІН набуває пластічності.
Вважається, що механізм пластифікації полягає в тому, що спіральні поліпептиди розпушеної білкової молекули відщеплюються, розтягуються в білкові плівки і розташовуються у вигляді пластин, в яких включені зерна крохмалю.
Внаслідок розпушення білкової молекули, ослаблення міцності міцелярного каркасу інтенсифікуються осмотичні процеси, повніше набухають білки, підвищується кількість зв’язаної води, в результаті чого тісто стас сухішим на дотик, еластичним, плівки клейковини набувають здатності затримувати диоксид вуглецю.
На швидкість процесів, які відбуваються на різних етапах замішування, впливають співвідношення між кількістю борошна і води, температура тіста, сорт борошна, вмісту ньому білків, крупнота помелу, інтенсивність замішування.
Процеси гідратації та набухання білків відбуваються тим швидше, чим більше води в тісті. Максимальне набухання білків відбувається при температурі ЗО °С, коли білок поглинає води 2,0-2,5 г/г. При вищій температурі набухання білків зменшується.
Частина білків набухає необмежено і переходить у стан в’язкого колоїдного розчину.
Крохмаль складає основну масу борошна. Під час змішування борошна з водою він зв’язує воду швидше, ніж білок. Зерна крохмалю зв’язують воду в ос-новному адсорбційно, і лише незначна частина її зв’язується мікрокапілярами. При цьому об’єм крохмальних зерен збільшується незначно.
Швидкість і величина водопоглинання залежать від стану крохмального зер-на. Цілі зерна крохмалю поглинають максимально 0,3-0,4 гг води на суху речовину, а ушкоджені — 2-3 г/г. Тому із збільшенням вмісту ушкоджених зерен крохмалю водопоглинальна здатність борошна підвищується.
Оскількі крохмаль зв'язує воду швидше, чем білок, при надмірній кількості пошкодженню зерен вода Швидко поглінається Крохмаль, ее может НЕ вістачіті для набухання білків, тоді Тісто НЕ набуває еластічності. Вважається, что в пшеничному борошні нормальної якості пошкодженню зерен має буті НЕ более 15% всех зерен Крохмаль.
Для утворення тіста з еластичною структурою потрібно, щоб клейковинні білки були еластичними і огортали тонкою плівкою всі зерна крохмалю. Якщо білків недостатньо або клейковина не еластична, тісто матиме низьку газоутримувальну здатність.
Пентозанами, что містяться в пшеничному борошні, як водорозчинні, так и не розчінні у воде, відіграють суттєву роль в утворенні тіста з Певного структурно-механічнімі властівостямі. У пшеничному сортовому борошні їх вміст складає 2,1-3,4, а обойному- до 7,0% на суху Речовини. Водорозчинні пентозанами в тісті утворюють в'язкі розчини. В'язкість їх значний перевіщує в'язкість білковіх розчінів тієї ж концентрації. Пентозанами поглінають воду в основному осмотичності.
Як відзначалося раніше, водорозчинні пентозани поглинають в 15, а нерозчинні — в 10 разів більше води по відношенню до їх маси. Завдяки цьому вони значно підвищують водопоглинальну здатність тіста, зміцнюють його консистенцію.
Поряд з високою водопоглинальною здатністю пентозани можуть утворювати з білками агломерати, що також сприяє підвищенню в’язкості тіста, покращанню його пластичності.
Во время замішування тіста з борошна високого Вихід Певна часть води адсорбційно зв'язують оболонкові частинки борошна. Смороду ма ють більшу на 20% здатність зв'язувати воду, чем борошно. Тому зі збільшенням виходів борошна підвіщується его водопоглинальну здатність внаслідок Збільшення вмісту вісівковіх частінок.
У процесі замішування тіста значний частина ліпідів переходити у зв'язаний стан з білковімі Речовини. Це спріяє покращання еластічності тіста.
Вважається, що поглинута і зв’язана вода між компонентами тіста розподіляється таким чином, %: цілі зерна крохмалю — 26,4; ушкоджені зерна крох-малю — 19,1; білки клейковини — 31,2; пентозани — 23,4.
В утворенні тіста певну роль відіграє поглинання тістовою заготовкою під час замішування деякої кількості повітря. Внаслідок оклюзії повітря зменшується густина тіста, воно збільшується в об’ємі. Кисень повітря, що поглинається, взаємодіє з компонентами тіста, особливо з ліпідами, відбувається окислення білкових сполук тіста, зміцнюється його консистенція.
У тісті, що утворилося в результаті замішування борошна з водою та іншими компонентами, одночасно наявні три фази: тверда, рідка, газоподібна.
Тверду фазу складають нерозчинні білки, що утворюють у тісті клейковинний каркас і надають йому розтяжності та еластичності; крохмаль і частинки оболонок зерна, а також нерозчинні пентозани роблять тісто пластичним.
Рідка фаза с в’язким розчином, який складається зі зв’язаної адсорбційно складовими борошна води, розчину солей, цукрів, водорозчинних білків, пентозанів. У пшеничному борошні частина цієї фази частково осмотично поглинається білками, а решта омиває набухлі білки, зерна крохмалю, частинки оболонок.
Газоподібна фаза утворюється внаслідок насичення тіста кульками повітря під час замішування, незначного виділення диоксиду вуглецю дріжджами, частково вноситься в тісто з борошном і водою. Частина кульок повітря знаходиться у вигляді емульсії газу в рідкій фазі тіста, а частина — у вигляді кульок, що включені в набухлі білки. Вважається, що в замішеному тісті міститься до 10 % газоподібної фази. Кисень цієї фази знижує дезагрегацію білків протеолітичними ферментами борошна.
Таким чином, тісто є попідисперсною біоколоїдною системою. Від співвідношення фаз у цій сисіемі залежать фізичні властивості тіста. Зі збільшенням вмісту рідкої фази тісто стає липким.
Швидкість утворення тіста, його властивості залежать від складу і стану колоїдів у цій системі.
Під час замішування тіста фізичні, колоїдні, біохімічні процеси відбуваються одночасно і впливають один на одного.
Процеси, що сприяють адсорбційному і осмотичному зв’язуванню вологи, збільшенню об’єму твердої фази, обумовлюють утворення тіста густої консистенції, еластичного, сухого на дотик.
Процеси, що приводять до дезагрегації та необмеженого набухання, пептизації біополімерів і, у зв’язку з цим, збільшенню вмісту рідкої фази в тісті, погіршують консистенцію тіста, роблять його липким.
Інтенсивність цих процесів у значній мірі залежить від сили борошна. Складові слабкого борошна в більшій мірі схильні до ферментативної дезагрегації й тому утворюють тісто з низькими структурно-механічними властивостями.
Це характерізує перехід змішаної сировини у стан зв'язаної масі. Во время Подальшого замішування внаслідок процесів набухання й Дії гідролітичних фер¬ментів спостерігається Утворення новой консістенції з Певного еластічністю и пружністю. У результате пластіфікації клейковинного каркасу крива досягає іншого максимуму. Цей период складає 4 - 5 хв. После цього в результате поглиблення процесів ферментатівної та механічної дезагрегації білків, а такоже їх пептізації, Які переважають у цею период, процесса набухання, відбувається поступове розрідження консістенції тіста. Тісто Із пшеничного борошна є твердорідкім тілом. Воно одночасно має пружноеластічні та пластічнов'язкі Властивості. Причем еластичність, в основному, обумовлена ​​білкамі клейковини, а пластічнов'язкі Властивості - Крохмаль, пентозанами и оболонками.
На швидкість утворення тіста і його фізичні властивості значно впливає температура, тому вона є одним із параметрів, що задаються під час приготування тіста. Вона залежить від температури сировини і регулюється температурою води, що призначена для замішування тіста. У процесі замішування температура тіста дещо підвищується внаслідок перетворення частини механічної енергії замішування в теплову, а також екзотермічності процесів гідратації частинок борошна. Нормальною вважається початкова температура тіста 28-30 °С.
Підвищення температури на початку замішування прискорює утворення тіста, але в подальшому внаслідок інтенсифікації гідролітичних процесів це може призвести до зниження в’язкості тіста, погіршення його реологічних властивостей.
Житнє тісто. Внаслідок специфічності білково-протеїназного і вуглеводно- амілазного комплексів житнього борошна в процесі утворення з нього тіста ко-лоїдні та біохімічні процеси відбуваються набагато інтенсивніше, ніж у тісті з пшеничного борошна.
Під час змішування житнього борошна з водою воно поглинає значно більше води, ніж пшеничне. Так, водопоглинальна здатність житнього обойного борошна складає 78-82 %, тоді як пшеничного — до 70 %.
Висока водопоглинальна здатність житнього борошна обумовлена швидким набуханням білків, підвищеною гідратаційною здатністю пентозанів, значна частина яких водорозчинна.
Оскільки значна частина білків житнього борошна необмежено набухає і не утворює клейковинного каркасу, у тісті формується в’язка рідка фаза. Основни-ми її складовими є необмежено набухлі, пептизовані білки і водорозчинні пентозани.
Тверду фазу житнього тіста складають частково набухлі зерна крохмалю, що адсорбували на своїй поверхні частину вільної води тіста, обмежено набухлі білки, нерозчинні пентозани, частинки оболонок. Така структура житнього тіста обумовлює його високу в’язкість і пластичність. Оскільки гліадин і глютенін житнього борошна не утворюють клейковинного каркасу, еластичність і пружність тіста незначні.
На фізичні властивості житнього тіста впливає співвідношення пептизованих і обмежено набухлих білків, яке в значній мірі залежить від кислотності житнього тіста. Формоутво¬рювальна здатність його забезпечується в’язкістю, а газоутримувальна обумовлена величиною поверхневого натягу.
Аналіз фаринограми замішування житнього тіста свідчить про те, що порівняно з пшеничним воно значного швидше утворюється, має нижчу пружність меншу стабільність, швидше розріджується. Це є наслідком з одного боку обмеженого набухання крохмалю та високої гідратації білків і пентозанів, а з іншого боку — дезагрегації полімерів житнього борошна під дією гідролітичних ферментів.

Додати коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опублікований. Обов'язкові поля позначені *